Стереозапис — це просто й цікаво. Він робить записи більш об’ємними, реалістичними та занурює слухача в звучання.

У цій статті ми розглянемо основи стереозапису, щоб ви могли почати використовувати ці техніки самостійно.

Також перегляньте відео про стереозапис.

Що таке стереозапис і коли його варто використовувати?

Стереозапис фіксує звук за допомогою двох мікрофонів, створюючи відчуття простору та глибини — подібно до того, як ми природно сприймаємо звук двома вухами.

Це чудовий вибір, коли потрібно створити більш занурювальний досвід прослуховування та зробити аудіо реалістичнішим і динамічнішим. Наприклад, у простій конфігурації singer-songwriter запис гітари в стерео може дати дуже переконливий результат.

Стереозапис використовує два мікрофони, щоб створити живе, просторове й реалістичне звучання.

Запис барабанів у стерео допомагає передати реалістичне звучання всієї ударної установки — так, як вона сприймається наживо.

А тепер послухаймо кілька звукових прикладів, щоб краще почути різницю.

Акустична гітара - LCT 040 MATCH - СИНГЛ
Акустична гітара - LCT 040 MATCH - СТЕРЕО
Натисніть, щоб побачити більше звукових зразків
LCT 040 MATCH - Барабани - Моно
LCT 040 MATCH - Барабани - AB
LCT 040 MATCH - Барабани - XY
LCT 040 MATCH - Барабани - ORTF

Підібрана стереопара LCT 040 MATCH

Важливо: перш ніж натиснути кнопку запису, завжди встановлюйте однаковий рівень підсилення на обох каналах!

Якщо ваш інтерфейс дозволяє налаштовувати gain цифровим способом, задайте абсолютно однакові значення для обох каналів.

Деякі інтерфейси навіть дозволяють створити stereo link між двома каналами, щоб гарантовано використовувати однаковий рівень підсилення.

Техніки стереозапису

Ми можемо визначати розташування джерела звуку завдяки тому, що маємо два вуха. Наприклад, якщо хтось говорить зліва від вас, між лівим і правим вухом виникає різниця в рівні гучності. Саме ця різниця допомагає зрозуміти, що людина стоїть ліворуч.

Але є ще один фактор, який допомагає точніше визначити розташування джерела — різниця в часі. Звук, що надходить зліва, спочатку досягає лівого вуха, а вже потім правого.

Поєднуючи різницю в часі та рівні гучності, ми можемо визначати розташування джерел звуку.

Розгляньмо три техніки стереозапису, які використовують різницю в часі та рівні гучності для створення стереоефекту.

XY — використовує різницю в рівні гучності для створення стереоефекту.

AB — використовує різницю в часі для створення стереоефекту.

ORTF — використовує різницю в часі та рівні гучності для створення стереоефекту.

Стереозапис у конфігурації XY

Використовувати стереотехніку XY просто й безпечно, адже тут практично неможливо зробити щось критично неправильно. Головне — не забудьте встановити однаковий рівень підсилення для обох мікрофонних входів.

Якщо у вас є узгоджена стереопара, використовуйте її. Техніка XY найбільше виграє від узгоджених частотних характеристик мікрофонів.

Оскільки обидва капсулі мають бути розташовані максимально близько один до одного, XY є стереотехнікою, що базується виключно на різниці рівнів гучності.

Розташуйте обидва мікрофони під кутом 90° і переконайтеся, що їхні капсулі знаходяться буквально один над одним.

Стереоконфігурація XY

Стереозапис у конфігурації AB

Позиція AB — це стереотехніка, що базується на різниці в часі.

Почніть із відстані 35 см між мікрофонами, а потім збільшуйте її відповідно до бажаної ширини стереокартини.

AB добре передає відчуття приміщення, але варто поекспериментувати з розташуванням мікрофонів, щоб знайти правильний баланс між прямим і відбитим звуком.

Для конфігурації AB можна використовувати кардіоїдні та всеспрямовані мікрофони. Всеспрямовані мікрофони забезпечують природніше відтворення низьких частот.

Стереоконфігурація AB

Стереозапис у конфігурації ORTF

ORTF — це техніка стереозапису, яка забезпечує максимально природне звучання.

Ймовірно, це тому, що така конфігурація нагадує будову нашої голови. Обидва мікрофони розташовуються на відстані приблизно 17 см один від одного та під кутом 110° — майже так, як розміщені наші вуха.

ORTF використовує різницю в часі та рівні гучності для створення стереоефекту.

Стереоконфігурація ORTF

Запис акустичної гітари в стерео

Можливо, ви запитаєте: коли є сенс записувати акустичну гітару в стерео?

Насправді — тоді, коли гітара відіграє важливу роль у пісні або коли ви хочете додати запису більше глибини.

Стереозвучання створює відчуття, ніби звук оточує вас — майже так, як коли ви самі граєте на гітарі й чуєте її наживо.

Це також чудовий варіант, якщо ви хочете залишити вокал у центрі міксу, а гітарою створити навколо нього об’ємне звучання.

Для запису акустичної гітари використовують різні стереотехніки, але дуже часто можна побачити саме XY. Нижче — приклад конфігурації XY з додатковим моно-мікрофоном.

Мікрофони розташовують на відстані приблизно 30 см від інструмента й спрямовують у зону, де гриф з’єднується з корпусом гітари, тобто приблизно на рівень 12-го ладу.

Запис гітари

Барабани в стерео

Барабани ідеально підходять для демонстрації різних стереотехнік. Цей інструмент дуже сильно залежить від простору, а різні елементи установки можна розміщувати в міксі відповідно до вашого смаку. Зазвичай бас-барабан і малий барабан намагаються залишати в центрі, адже саме там вони звучать найбільш щільно й потужно.

Дехто записує стереокартину з перспективи слухача, а дехто — з перспективи барабанщика. Зверніть на це увагу наступного разу, коли слухатимете улюблений альбом.

Можна використовувати все: від AB, XY і ORTF до більш екзотичних конфігурацій.